За даними Саталкіна А.В.

В дрібнозернистих сумішах з Ж?200с. на початковій стадії йде інтенсивне виділення незатиснутого повітря, відбувається переупакування зерен заповнювача і формування об’ємного каркасу бетону – ці процеси під силу виконати вібрації. Під час другої стадії відбувається видалення із суміші затиснутого повітря, що сприяє подальшому зближенню та переупакуванню часток суміші та формуванню максимально щільної структури бетону – до вібрації повинно підключатись пресування (0,01…0,07 МПа) [53, 28].
За даними Саталкіна А.В. [112], бетон, ущільнений спочатку вібруванням з привантаженням (0,015 МПа), а потім підданий статичному пресуванню (5…50 МПа), має вищі показники порівняно з бетонами, ущільненими пресуванням та вібруванням з оптимальним привантаженням, причому привертає увагу відчутна різниця в прирості міцності по-різному ущільнених зразків, особливо в ранні строки твердіння.