Зразки на немеленому фосфогіпсі мали значно меншу міцність, яка не перевищувала
4 МПа.
Повільне нагрівання до 200С за 1 год 40хв і тривалий ізотермічний прогрів (1 год 20 хв) дозволив отримати водостійкі матеріали (Кр1) міцністю до 20 МПа. Зниження температури сушки до 100С на протязі 3-х годин дозволило звести до мінімуму вплив деструктивних процесів на міцність матеріалу. Зразки на меленому фосфогіпсі і розбавленій фосфорній кислоті (42%) досягли міцності до 45 МПа при коефіцієнті розм’якшення
Кр= 0.3…0.5 (рис. 2.2 і 2.3).